Традиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклу

Календарні свята та обряди – це найдавніша обрядовість, яка своїм корінням сягає первісних, язичницьких вірувань. Обов'язковим компонентом календарних свят українців був обрядовий стіл.


До складу річного аграрного кола входили зимові, весняні, літні та осінні свята, обряди та звичаї. Свята супроводжувалися виконанням календарно-обрядових пісень, приурочених до кожної пори року: зимові колядки та щедрівки, веснянки, купальські, троїцькі, обжинкові пісні та ін. Українська кухня на кожне свято була особливою.

Відділ мистецтв зібрав найцікавіші відомості про традиційні календарно-обрядові страви зимового та весняного циклу.



«Мистецький бібліо-календар. Січень 2024 року»

 Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей у 2024 році продовжує проєкт «Запам’ятай їх імена», який знайомить шанувальників українського та зарубіжного мистецтва із ювілейними датами цього року.

До уваги всіх поціновувачів мистецтва - музики, живопису, театру – «Мистецький бібліо-календар. Січень 2024 року»




Мистецький book-простір: читай, пізнавай!

Читання є важливим у час миру і добробуту, але ще важливішим – у часи випробувань, які випали на нашу долю через війну. Книжки можуть стати нашим захистом і нашою зброєю, друзями і порадниками, вчителями і лікарями.


Директорка Українського Інституту книги Олександра Коваль закликала українців читати постійно хоча б 20-30 хвилин щодня. Завдяки цьому люди не лише прочитають величезну кількість книг за рік, але й отримують колосальне задоволення від прочитаного.

Відділ мистецтв пропонує своїм читачам книжкову виставку «Мистецький book-простір: читай, пізнавай!», першочерговим завданням якої є знайомство відвідувачів через книгу із митцями України та світу, фактами із їхнього життя, творчим доробком.

Прочитайте ці яскраві та цікаві книги про неповторних художників, композиторів, акторів, загалом про мистецтво та порадьте їх до прочитання своїм друзям, рідним та знайомим.

Арт-знайомство «ПАРАДЖАНОВ СЕРГІЙ. КНИГА У КАДРІ: «ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ» (До 100-річчя від дня народження українського режисера)

Сергій Параджанов – культовий автор, для якого слова та музика були важливим, але йому було цікаво робити кіно, яке до нього раніше не знімали.


100 років виповнилося б 9 січня 2024 року кінорежисеру Сергію Параджанову. Його фільми – «Тіні забутих предків», «Колір граната», «Перший хлопець» і багато інших стали класикою.

Міжнародне визнання прийшло до Сергія Параджанова після екранізації в 1964 році повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 гран-прі) у 21-й країні.

Про себе сам митець казав: «Я – вірменин, який народився у Тбілісі й сидів у російській в’язниці за український націоналізм». Саме за фільми, які не вписувалися в стандарти радянської влади, Сергій Параджанов був тричі заарештований.

Під арештом Параджанов збирав усілякий непотріб – газетні вирізки, ґудзики, шнурки, дроти, висушені рослини – і з цього творив.

Коли у режисера забрали олівці, то він почав збирати кришки від молочних пляшок. На них видавлював цвяхом портрети відомих людей. Потім заливав фольгу смолою і виходили «талери Параджанова». Декілька з них навіть надсилали на психіатричну експертизу, але замість бажаних для тодішньої влади підтверджень, що Параджанов «неадекватний», отримували повідомлення: «Неймовірно талановитий».

Сергій Параджанов не був упевнений, що повернеться додому вже після ув’язнення. Навпаки. За словами людей, з якими він листувався, він вважав, що помре у в'язниці. Саме тому створив колаж з усього, що було під руками – «Оплакування кінорежисера на тлі гори Арарат». Творив не тільки Параджанов, але і співкамерники. Кінорежисер просив, щоб вони малювали все, що їм цікаво, турбувало на той момент. Із в'язниці Параджанов привіз 300 альбом із портретами і замальовками і 8 сценаріїв фільмів.

До Параджанова ставилися як до творчої людини. Його призначили начальником пожежного поста, а крім того, він допомагав заарештованим розвиватися творчо.
За ґратами Параджанову стає погано – він страждає від діабету та хвороби легень. Тож відомі культурні закордонні діячі створюють комітет із порятунку митця. Звертаються до радянського уряду з проханням звільнити Параджанова, проте листи залишаються без відповіді.

Після п’ятирічного ув’язнення (яке насправді було довшим за зазначений термін) Сергій Параджанов вийшов на волю кволим старим чоловіком. Але він все ще хотів знімати кіно.

У 1988 році Сергій Параджанов дав своє останнє інтерв’ю... українською мовою. Розповідав про київську прем'єру фільму «Ашик-Керіб», а в кінці бесіди сказав: «Хай живе Україна! Хай живе український націоналізм у тому сенсі, у якому його розумію я: не можна допустити, щоб настав час, коли не буде слова українською чи не буде пісні української, чи не буде сонця українського і не буде соняшника українського!»

https://stus.center/p/paradzhanov-sergii-iosipovich-75389
Параджанов Сергій Йосипович

https://moviegram.com.ua/wild-horses-of-fire/
Україна традиційно-міфічна: порівнюємо фільм і повість «Тіні забутих предків»
Як це знімав Сергій Параджанов і писав Михайло Коцюбинський

https://suspilne.media/culture/95586-pitanna-viddcuttiv-ta-obraznosti-ak-divitisa-filmi-sergia-paradzanova/
Питання відчуттів та образності. Як дивитися фільми Сергія Параджанова

https://afisha.bigmir.net/iskusstvo/2223638-sergej-paradzhanov-chego-my-ne-znaem-o-rezhissere
Сергій Параджанов: Чого ми не знаємо про режисера

https://www.youtube.com/watch?v=7XIKCYwfhqA
Сергій Параджанов: режисер легендарних "Тіней Забутих предків" | Культові українці. Незалежні люди

https://www.youtube.com/watch?v=8Oo28M6ny6g
"ТІНІ ЗАБУТИХ ПРЕДКІВ" - ПЕРЕМОГА УКРАЇНИ! В чому їхня геніальність?

Про фільм Сергія Параджанова "Тіні забутих предків"

Український кінематограф минулих років і сьогодення. (До Дня українського кіно)

«Треба взяти себе в руки, закувати серце в залізо, волю і нерви, бодай останні, і, забувши про все на світі, створити сценарій і фільм, дост...