“Українська хата — на придане багата”. Предмети українського побуту

“Українська хата — на придане багата” — так коротко та влучно можна охарактеризувати типову українську домівку. Дійсно, старі хати у різних регіонах України є справжнім скарбом та дзеркалом минулого. Саме вони є унікальними пам’ятками, які зберегли в собі традиційні види українських ремесел: вишивання, ткацтво, гончарство, писанкарство, ковальство, плетіння, столярство, гутництво та багато інших.

У побуті українського населення використовувалося різне хатнє начиння, яке мало назви, що у більшості дійшли до наших часів. Керамічний посуд – горщики, глечики, гладушки (глечики без ручки) – був димлений. Серед меблів – ослін, стіл (сектор харчування), піл, ліжко і колиска (спальний центр). Також в хаті були мисник і скриня, щоб було де складати речі. Мисник – для посуду, а в скриню складали одяг.

Для сучасного покоління деякі елементи кухонного приладдя для обробки їжі — це щось незвичайне й дивовижне. Адже вони містили в собі різноманітні товкачі, мішалки, збивачки, макітри та макогони для розтирання продуктів;

дерев’яні ночви для дроблення січками зелені й овочів;

друшляки для зціджування рідини;

сита для пересівання борошна;

хлібна лопата або рогач для приготування страв у печі;

казани для варіння їжі та черпаки (варехи) для розливу рідини;

у хлібних діжках готували тісто, а на стільничках його вимішували.

Про це все розповідає відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей у матеріалі із проєкту «Історія речей звичних та дивовижних».