Історія речей звичних та дивовижних. Мотанка

Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей пропонує своїм читачам познайомитися із деякими особливостями ляльки-мотанки у проєкті «Історія речей звичних та дивовижних».

Схожі на сучасні мотанки ляльки та дослідження про них подані під назвою «вузликові». Вузликові ляльки в основі мають вузол з тканини, який утворює голову, а залишки тканини - тіло.

Загалом виходить мінімалістичний антропоморфний образ, що нагадує людину. Такі ляльки можна дуже швидко виготовити зі шматка тканини і так само швидко повернути його до вихідного положення, розв’язавши вузол.

Голки і ножиці переважно не використовували для виготовлення ляльки, бо її робили з підручних матеріалів за кілька хвилин. Голка і ножиці могли бути одними в домі, і їх використовували за більшої потреби, де без них не обійтись у роботі.

Сучасні мотанки майстри часто виготовляють з декоративними хрестами на обличчі та надають їм оберегового, захисного змісту. Такі декоративні елементи народних іграшок не були поширені на всій території України, вони трапляються лише на Середній Наддніпрянщині та в деяких районах Слобожанщини.

Як би там не було, проте мотанка все ж зберегла в собі певні сакральні знання та силу. Такий сувенір, особливо виготовлений власними руками, може стати родинним оберегом та родинним спадком, котрий ввібрав в себе вікові знання та вірування. Дуже добре, що традиції створення та використання таких ляльок збереглися та продовжують відроджуватися.

https://youtu.be/IGMR9OLDx2U?si=tLTm6VoxUU_WYT-R

Арткалейдоскоп «Музичний геній зі світовим ім'ям» (до 280-річчя від дня народження Максима Созонтовича Березовського (1745-1777), українського композитора. диригента, співака) - проєкт «Народжені Україною…»

 27 жовтня виповнюється 280 років із дня народження видатного українського композитора епохи класицизму Максима Созонтовича Березовського (бл. 1745-1777).

Незважаючи на те, що його ім'я увійшло в історію музики як автора першої української симфонії та опери, основоположника жанру хорового концерту, жодних точних відомостей про його життєвий шлях та трагічну долю немає. Точна дата народження композитора, як й інші відомі факти його біографії, є досить суперечливими.

І жодного портретного зображення, які б дали нам уяву про його зовнішність, також не збереглося.

З нагоди ювілею Максима Березовського відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей підготував добірку найбільш цікавих фактів про життя композитора, його трагічну та неймовірно цікаву долю.

Факт 1. Народився композитор у місті Глухові на Сумщині. З раннього дитинства проявив неабиякий хист до музики. Тому початкову музичну освіту Максим Березовський здобув у відомій співочій школі, яка була заснована у Глухові за ініціативи Гетьмана Данила Апостола. Учні за 2 роки навчання вивчали нотну грамоту, різні види хорового співу, гру на бандурі та на цимбалах.

Факт 2. Продовжив навчання у Київській духовній академії (нині Києво-Могилянська академія), де яскраво проявився музичний талант Березовського. Він мав від природи абсолютний слух та неабиякий композиторський дар. Саме у цей період Максим Березовський починає писати свої перші хорові концерти та музичні твори.

Факт 3. Завдяки чудовим вокальним здібностям, Максим Березовський стає співаком придворної співочої капели у Петербурзі. Там він вчиться композиції у придворного капельмейстера Франческо Цопписа, досконально вивчаючи секрети майстерності італійської композиторської школи.

Тодi у Придворній співочій капелі працювало кілька видатних українських музикантів, у першу чергу, М. Полторацький, співак-баритон, диригент Капели, друг і вчитель Березовського; співак і гусляр В. Прутовський, один із перших українських етнографів. Членом капели був і граф Олексій Розумовський, майбутній фаворит і чоловік імператриці Єлизавети. Брат Олексія, Кирило Розумовський (у недалекому майбутньому — гетьман України), був великим шанувальником музики, меценатом і, за свідченням сучасників, усіляко підтримував своїх земляків при дворі.

Існує версія, що Березовського привіз до Санкт-Петербурга саме Кирило Розумовський. Хоч як би там було, але з 50-х років XVIII ст. ім’я Максима Березовського фігурує у списку «музикантів Його високості Петра Федоровича».

У цей же період юний п’ятнадцятирічний композитор пише цілий ряд хорових концертів, які завойовують широке визнання у публіки. Деякі його твори того періоду, що збереглися до нашого часу, вражають сучасних слухачів своєю дивовижною красою та досконалістю.

Факт 4. При дворі імператриці Єлизавети, яка була великою прихильницею музики та співу, часто показували оперні вистави на сцені оранієнбаумського придворного театру. Переважна більшість солістів цього театру були італійські співаки, які були спеціально запрошені з Італії. У 1759-60 роках у виставах театру з великим успіхом співав і Максим Березовський.

Репертуар театру підбирався відповідно до смаків єлизаветинського двору, музичним фаворитом якого у той час був італійський композитор Ф. Арайя. Саме в його опері «Олександр в Індії» вперше блиснув як оперний співак (тенор) 14-річний Максим Березовський. Нам відомі дві оперні постановки за його участю: згадана опера Арайї та вистава ще одного «італійця в Росії», В. Манфредіні — «Упізнана Семіраміда». В обох постановках Березовський був не лише єдиним представником сильної статі, але й єдиним виконавцем оперних партій не італійцем за походженням.

Факт 5. Навесні 1769 року Максим Березовський відправляється для навчання у Болонську Філармонійну Академію – найбільш престижний музичний заклад XVIII ст., де навчалася кращі музиканти Європи того часу. Разом із ним на курсі вчився відомий чеський композитор Йозеф Мислівечек, а курсом раніше сам Вольфганг Амадей Моцарт. Вчителем Максима Березовського став знаменитий падре Джованні Баттіста Мартіні, який виховав цілу плеяду відомих музикантів того часу.

Навчання в Академії тривало 3 роки, і 15 травня 1771 року Максим Березовський з успіхом представляє свою екзаменаційну роботу з композиції, підписану Massimo Beresovski. Цей рукопис – є єдиним твором, написаним рукою самого композитора, який дійшов до наших часів та зберігається в архівах Академії. Після вдалих іспитів Максим Березовський одержує почесне звання Академіка музики – найбільш престижний музичний титул, який досить рідко присуджували у ті часи іноземним музикантам. Його ім’я викарбуване золотими літерами на мармуровій дошці на стіні Болонської музичної академії другим після Моцарта.

Факт 6. Кращі свої твори Максим Березовський написав у Італії. До цього періоду належать інструментальні твори композитора, 2 опери та симфонія.

Кульмінацією його творчості стала Літургія Св. Іоана Златоустого, де композитор виступив новатором музичної форми, розділивши хоровий цикл на 7 частин. Цей твір є одним із найбільш популярних творів російської імперії кінця XVIII-XIX ст.

Факт 7. 1773 року під час карнавалу в Ліворно відбувається прем’єра опери М. Березовського «Демофонт». Опера мала надзвичайний успіх. На жаль, партитура твору не збереглася, а до нашого часу дійшли лише 4 фрагменти, які свідчать про феноменальне композиторське обдарування автора.

У цей час Березовський знайомиться із графом Олексієм Орловим, братом фаворита Катерини II Григорія Орлова. О. Орлов звернув увагу на обдарованого співвітчизника і частенько замовляв йому музику. Грошi, якi Березовський отримував вiд Орлова, були для нього, по сутi, єдиним засобом iснування. 1775 року він виїхав на батьківщину на одному з кораблів ескадри Орлова.

Факт 8. Окрилений своїми світовими успіхами, композитор повертається у Петербург. Проте там на композитора чекали самі розчарування. Академік Музики, якому його професори передвіщали світову славу, а творами захоплювалися тисячі європейських слухачів, виявився просто непотрібним при дворі імператриці Катерини ІІ. На відміну від своїх попередників, німкеня не була палкою прихильницею музики, тож, йому запропонували лише місце у співочій капелі без будь-якої посади та перспектив на майбутнє.

Дуже мало відомо про останній період життя і творчості композитора. Серед найбільш відомих творів останнього періоду – є неперевершений хоровий концерт «Не отвержи мене во время старості», який надовго випередив свій час. Це чи не єдиний твір композитора, який видавався декілька разів впродовж ХІХ ст. та залишається надзвичайно популярним і сьогодні.

Змучений бідністю та глибоко розчарований композитор впадає у глибоку депресію, яка супроводжується ще і тяжкою недугою. Композитор помер від лихоманки на початку квітня 1777 року. Існує ще версія про самогубство композитора, проте вона не є документально підтвердженою.

Факт 9. Геніальне музичне обдарування та раптова смерть у розквіті творчих сил пов’язує долю Максима Березовського та Вольфганга Амадея Моцарта. Тому часто музикознавці називають Березовського «Українським Моцартом» та часто порівнюють із ним.

Проте, на відміну від свого австрійського колеги, творчість композитора залишається малодослідженою, чимало його музичних творів вважаються загубленими.

Завдяки кропіткій праці музикознавців, на сьогодні з європейських архівів вдалося розшифрувати деякі хорові та інструментальні твори композитора. Нещодавно було знайдено фрагменти 11 симфонії Березовського. Це означає, що межі його музичної спадщини ще до кінця незбагненні, багато творів не знайдені та залишаються не дослідженими повною мірою.

Факт 10. У 1995 році вперше на державному рівні відзначали 250 ювілей видатного українця. Відбулися численні концерти присвячені його творчості, зроблено чималу кількість записів його музичних творів.

А у Глухові встановили перший пам’ятник видатному українському композитору, який вперше в історії української музики поєднав у своїй творчості досвід західноєвропейської музичної культури з давніми традиціями українського хорового співу.

Факт 11. 18 вересня 2025 року Академія давньої музики Leopolis та формація Open Opera Ukraine презентували онлайн новий проєкт — «Березовський: звукова антологія творчості». Ініціатива покликана повернути Україні ім’я автора першої української симфонії — Максима Березовського, чию історію десятиліттями спотворювали імперські міфи.

Композитор, якого російська культура намагалася привласнити, постає у справжньому світлі — як освічений європейський музикант українського походження, автор духовної та світської музики, що стоїть в одному ряду з Моцартом і Гайдном.

Мета цього проєкту — відновити справедливість щодо постаті Максима Березовського, повернути українцям справжню історію композитора, який стояв біля витоків професійної музики в Україні.

У рамках проєкту зібрано рукописні партитури Березовського з архівів Риму, Флоренції, Києва та інших міст. Йдеться про симфонії, арії з опери «Демофонт» та духовні концерти, виконані за принципами історично інформованого виконавства. Саме ці твори доводять: Березовський — не трагічна постать, а композитор, який створив новий стиль української духовної музики, що поєднав народні традиції з європейськими тенденціями XVIII століття.

Діяти на зламі часів — нелегка праця, особливо для діяльної та творчої особистості, яка вічно шукає, вічно жадає творити й не задовольняється створеним.

Дізнатися детальніше про Максима Созонтовича Березовського — великого українського композитора, котрий так і не сказав свого останнього слова, можна за посиланнями:

https://www.youtube.com/watch?v=Feva6u5p8W4

Народжені Україною 2. Епізод 4. Максим Березовський

https://www.youtube.com/watch?v=y-BD8Ln08qY

Максим Березовський - український Моцарт | Велич особистості | листопад '16

https://www.youtube.com/watch?v=XfXRp3op-SU

Максим Березовський. Біографія. Історія України! / Останній Гетьман

https://hlukhiv.city/blogs/404903/gluhiv-zlidni-ta-samogubstvo-5-mifiv-pro-kompozitora-maksima-berezovskogo-yaki-vas-zdivuyut

Анна Мироненко. Глухів, злидні та самогубство: 5 міфів про композитора Максима Березовського, які вас здивують

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3118869-maksim-berezovskij-1-miz-kastratami-i-pedrillo.html

Олександр Рудяченко. Максим Березовський. 1. Між кастратами і Педрілло

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3119094-maksim-berezovskij-2-miz-mucenikami-i-pravednikami.html

Олександр Рудяченко. Максим Березовський. 2. Між мучениками і праведниками

https://zbruc.eu/node/122532

Віталій Вишинський. Максим Березовський: досвід заново. Відгук на диск «Березовський: звукова антологія творчості»

Арт-знайомство «Картини, що оживляють поранені стіни» (творчість вуличного художника, політичного активіста та режисера з Великої Британії БЕНКСІ в Україні)

           

 Коли мова йде про вуличне мистецтво, його не обійти: Бенксі, мабуть, найвідоміший і водночас найзагадковіший художник графіті у світі.

            Дехто вважає його жартівником, тоді як інші – художнім генієм. Від Бристоля до Барселони, від Сіднея до Сан-Франциско, всі погоджуються, що його популярність не можна заперечувати.

У 2010 році журнал Time обрав британського художника для свого списку 100 найвпливовіших людей світу, де також були Барак Обама, Стів Джобс та Леді Гага. Приблизно 40-річний британець успішно приховує свою особу, проте його роботи підкорюють не лише вулиці, а й аукціонні будинки світу. Бенксі, який досяг великого успіху, вважається одним із найцінніших художників сучасності. Адже його знають мільйони, а його роботи продаються за мільйони.

Як загадковий і невловимий король вуличного мистецтва, Бенксі має унікальну силу. Він має тривожну здатність доходити до суті справи та здатний висловлювати сильні політичні заяви за допомогою поезії, енергії та гумору. Будь-яке місце з його роботами стає «тим» місцем, яке варто побачити. Коли в центрі Бристоля мешканців попросили проголосувати, чи хочуть вони, щоб роботи Бенксі були видалені, дев'яносто сім відсотків людей сказали, що це бажане доповнення до міста. Його роботи майже як обмежені подарунки посеред міського ландшафту.

Після звільнення Київщини від окупантів навідався Бенксі і до України, як завжди інкогніто. Він створив сім графіті — зокрема, у Києві, а також Ірпені й Бородянці.

1. «Діти війни» — графіті 2022 року, створений в Україні на Майдані Незалежності, на Хрещатику. На ньому - хлопчик та дівчинка, які "гойдаються" на протитанковому їжаку.

2. «Чоловік, що купається у ванні» — мурал, зображений на стіні зруйнованого будинку в Горенцях, Бучанського району.

Ця робота Бенксі ймовірно говорить про те, що грубе воєнне, варварське вторгнення росіян в Україну зруйнувало спокійне, щасливе життя мільйонів звичайних людей.

    

            3. «Жінка в протигазі з вогнегасником» — мурал, який знаходиться в Гостомелі. На ньому зображена жінка в протигазі та з вогнегасником, а також в домашньому халаті та із закрученим на бігуді волоссям.

Ймовірно, цей мурал про те, як люди вимушено пристосовуються до будь-яких реалій, живучи далі своє життя.

            

        

4. «Гімнастка зі стрічкою» — ще один шедевр, який знаходиться в Ірпені. Він намальований на будинку з діркою від снаряда, а зображена на ньому гімнастка старанно танцює зі стрічкою, попри шийний бандаж.

5. «Гімнастка робить стійку на руках» — графіті в Бородянці, на якому дівчинка при виконанні гімнастичного руху спирається на руїни зруйнованого житлового будинку.

6. «Пеніс на російській ракетній установці» — графіті, яке містить зображення російської техніки з характерними знаками, солдатів, які підтримують пеніс на місці розташування ракетної установки. Цей міні мурал розташований в Києві, на вулиці Велика Житомирська.

7. «Хлопчик-дзюдоїст перекидає дорослого спортсмена» — стінопис у Бородянці. Це одна з найбільш обговорюваних робіт Бенксі, на якій зображено, як впевнено хлопчик-дзюдоїст перекидає через себе дорослого спортсмена з чорним паском. В останньому можна вгадати риси президента рф путіна, який нібито має "чорний пояс" з дзюдо.

24 лютого, у річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну, Укрпошта ввела в обіг нову марку із назвою "ПТН ПНХ", на якому зображено саме це графіті Бенксі, створене на руїнах будівлі у Бородянці на Київщині.

До речі, самому художнику марка сподобалася. Він опублікував у своєму Instagram нову марку від "Укрпошти" із коментарем: "Як завжди приголомшливо".

А ще анонімного художника визнали почесним громадянином Ірпеня, де він також залишив своє графіті.

Бенксі — захопливий художник, і відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей пропонує зануритися в історію дивовижних стінописів таємничого митця.

https://nc.ua/fenomen-banksy-hto-chomu-ta-yak/

Марія Старікова. BANKSY: історія відомого невідомого художника

https://www.youtube.com/watch?v=odmTpYRSuJM

Хто такий Бенкс? | Banksy | A genius mind / pokataemo

https://www.youtube.com/watch?v=-zCooUSqn6Y

Вся історія Бенксі: від 90-х до України / Культуртригер

https://www.youtube.com/watch?v=cURmF8Ib9XQ

Що насправді означають картини Бенксі в Україні / Культуртригер

https://www.youtube.com/watch?v=JMUToizzx8w

В Україні викрили ТАЄМНИЦЮ БЕНКСІ? / Центр дослідження мордоRU

https://www.youtube.com/watch?v=JvuKa-4qHyM

Музей БЕНКСІ у Лісабоні: що означає його український стрит-арт? / Zhuli EiCH ART

https://www.theartofbanksy.com/

Мистецтво Бенксі. БЕЗ ОБМЕЖЕНЬ

Митці. Книги з серії «Знамениті українці» - книжкова виставка у відділі мистецтв

 В рамках Днів європейської спадщини у відділі мистецтв експонується книжкова виставка "Митці. Книги з серії «Знамениті українці»".

Книги, представлені на виставці, - про видатних митців нашої країни, значення творчості яких у європейській культурі важко переоцінити. Це Олег Сенцов, Кузьма Скрябін, Мирослав Скорик, Микола Лисенко, Микола Леонтович, Георгій Нарбут, Казимир Малевич, Марко Кропивницький, Олександр Довженко, Лесь Курбас, Соломія Крушельницька, Гнат Хоткевич і Никифор Дровняк.

Читаємо, дізнаємося, пишаємося нашими!

Афіша-огляд «Кіно нової України» (13 вересня 2025 р. – День українського кіно)

У 2025 році День українського кіно припадає на 13 вересня (друга субота вересня). Відзначаючи День українського кіно, ми не лише вшановуємо таланти і досягнення наших кінематографістів, а й демонструємо свою підтримку розвитку національної культури та кіноіндустрії. Українське кіно — це дзеркало душі нації, яке відображає її історію, традиції та сучасність.

Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей пропонує знайомство з новинками - художніми і документальними фільмами, які вже вийшли, або тільки виходять на екрани. Серед них, мабуть, кожен знайде фільм до душі, адже це талановиті роботи, які не залишають байдужими нікого.

«2000 МЕТРІВ ДО АНДРІЇВКИ» 

https://youtu.be/ge6SGtcdESI

Український Оскарівський Комітет обрав фільм, який представлятиме Україну на Премії «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм» у 2026 році. Ним стала стрічка «2000 метрів до Андріївки».

Це нова робота режисера Мстислава Чернова – творця картини «20 днів у Маріуполі», яка у 2024 році отримала «Оскар» як Найкращий повнометражний документальний фільм, а в категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм» стала першим в історії кандидатом від України, який дійшов до номінації.

Нова стрічка вже займає високі позиції в рейтингах платформ Letterboxd і Metacritic, а видання The Times назвало її «Найважливішим фільмом року».

У фокусі фільму Мстислава Чернова — крихітне село Андріївка за десять кілометрів від Бахмута. Воно стає ареною запеклих боїв під час українського контрнаступу 2023 року. Третю штурмову бригаду від звільнення села відділяють лише два кілометри лісосмуги. Але вона всіяна мінами й де-не-де тут окопався ворог. Бійці, які колись були звичайними цивільними, долають цей шлях, тяжко виборюючи кожен метр території, щоб повернути Україні її землі.

«НУ МАМ!» (анонс)

В Україні стартували знімання сімейної комедії «Ну мам!», яку творці присвятили усім мамам. Стрічка від режисера фільмів «Потяг у 31 грудня» та «Dzidzio Контрабас» зібрала відомих українських акторів на одному екрані.

«Ну мам!» – добрий комедійний фільм «про всіх мам і для всіх нас», над виробництвом якої працює кіностудія «Київфільм». Вихід стрічки в український прокат запланований на 22 січня 2026 року.

Це історія про цінні моменти життя, про спогади, турботу, дорослішання та типове – “Мам, ну не починай!”. У героїв фільму різні долі, вік, професії, соціальні статуси, але є одна річ, яка об’єднує їх всіх – любов до мами.

У фільмі зіграють: Ада Роговцева, Олеся Жураківська, Катерина Кузнєцова, Наталія Сумська, Олена Кравець, Ганна Кузіна, Олександр Ярема, Остап Ступка, Роман Луцький та інші.

«МАЛЕВИЧ»

Повнометражна художня стрічка «Малевич» режисерки Дар’ї Онищенко – це історія про художника, який кинув виклик як традиційному мистецтву, так і радянському режиму. Стрічка охоплює ключові події з життя Казимира Малевича – його творчі пошуки, суперництво з іншими митцями, велике кохання, біль за народ і протистояння репресивній системі.

«У трейлері та фільмі поєднуються життя автора “Чорного квадрата” з сучасними подіями, показуючи, що ця війна і наша історична боротьба з російським імперіалізмом триває і зараз», – йдеться в описі трейлера.

Останні кадри стрічки зняті у деокупованому селі Мощун. Там за режисерським задумом оживають картини Малевича, присвячені одній з українських трагедій за яку відповідальна радянська влада.

Що стоїть за Чорним квадратом, намальованим у 1915 році одержимим художником Казимиром Малевичем? Для конкурентів – шахрайство, для радянської влади – таємний код, для однієї жінки, любовний лист, а для народу України – пророцтво…

Дивіться фінальний трейлер фільму «Малевич» 2025

https://youtu.be/yqnaUU5cCGc

«ХРЕЩАТИК 48/2»

Кінопродюсер та режисер Олексій Комаровський («Коли ти вийдеш заміж?», «Область Героїв») презентував перший тизер нового фільму, сімейного комедійного фентезі «Хрещатик 48/2».

Дивіться офіційний тизер на Youtube:

https://youtu.be/ocXMs81R6ws

Як зазначається, це стрічка, що створюється як кінопригода для всієї родини: і для дітей, і для дорослих, які зможуть провести час разом у кінотеатрі.

“Уявіть Київ, де поруч із метро ховається портал у світ, що існує з 482 року. Саме туди потраплять герої нового українського фентезі”, – йдеться в опису до фільму.

Фільм виробляє кінокомпанія IdeaFilms за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Режисером проєкту став Дмитро Авдєєв, генеральним і креативним продюсером є Олексій Комаровський.

Особливою рисою «Хрещатик 48/2» є інтеграція сучасних технологій. Для створення стрічки Олексій Комаровський вже вдруге застосував штучний інтелект, що дозволяє реалізувати складні візуальні рішення та підняти українське кіно на новий технологічний рівень.

Сюжет розповідає про пригоди 11-річних Юрка та Мії, які потрапляють у Потойбічний Київ, паралельний світ, що існує з 482 року. Разом із персонажами української міфології вони мають зупинити Богиню смерті, котра загрожує людству.

У головних ролях знялися юні актори: Іван Новінський, Кіра Саяпіна. До того ж у фільмі зіграли Любомир Валівоць, Ірина Кудашова, Олександр Ярема, Наталка Денисенко, Даніель Салем, Володимир Ращук, Катерина Олос, Слава Красовська, Олена Курта, Володимир Ніколаєнко та інші.

Глядачі вперше побачать у фентезі співачку TAYANNA та інфлюенсерку Кенді Суперстар, а також телеведучого Григорія Решетніка з дружиною Христиною, повідомляють творці стрічки.

Премʼєру «Хрещатик 48/2» у кінотеатрах України заплановано вже на березень 2026 року. Дистрибуцією займаються компанії UPHub і В&Н Film Distribution.

«ГРА НА ПЕРЕХОПЛЕННЯ»

На цьогорічному Одеському міжнародному кінофестивалі у рамках Національної конкурсної програми відбудеться прем’єра нового документального фільму режисера «ЮКІ» та лауреата премії «Еммі» Володимира Мули – «Гра на перехоплення». Режисер представив офіційний трейлер картини.

Дивіться офіційний трейлер «Гри на перехоплення»

https://youtu.be/DWXjUq6VXeg

Стрічка досліджує несподіваний зв’язок воєнного часу між українськими військовими та футболістами через реальну історію братів Михайленків – Сергія, командира мобільної вогневої групи ППО, та Миколи, гравця Олімпійської збірної України з футболу.

Поки один ризикує своїм життям на передовій, інший представляє Україну на світовій спортивній арені Паризької Олімпіади 2024 року. Це правдива історія братерства та стійкості, що розкриває глибокий зв’язок між двома братами, їхні переживання один за одного, їхню боротьбу за свою країну у різних, але взаємопов’язаних світах.

Крім головних героїв, у стрічці також знялися: Ruslan Rotan, Євгеній Гресь, Макс Бецко. Жоден з діалогів у фільмі не був написаний за сценарієм – усі розмови між спортсменами та солдатами є автентичними та спонтанними.

«БЕЗСЛАВНІ КРІПАКИ»

https://youtu.be/gEiqP9DEb0o

«Безславні кріпаки» (Україна, 2020 р, 90 хв) — вибуховий мікс пригодницького екшну, чорної комедії та альтернативної історії, де молодий Тарас Шевченко постає не як ікона з підручника, а як бунтар і воїн поруч із японським самураєм Акайо. Ідея фільму народилася під час Революції Гідності на хвилі осучаснення образів класиків; зйомки відбувались в Києві, Чигирині та Пирогові.

Сюжет: 1844 рік. Самурай Акайо тікає до України й об’єднується з молодим Тарасом Шевченком: один шукає помсти і свого меча, інший — кохану, яку забрали в неволю. Далі — бійки, дуелі, іронія й вибір, що змінює обох.

Режисер і сценарист — Роман Перфільєв

Оператор-постановник — Дмитро Недря (DOP)

Продюсери — Юрій та Дмитро Мінзянов (виробник Kristi Films)

Нагороди та фестивалі:

Золота Дзиґа 2021 — найкращий грим (Марія Петровська).

NIAFFS — Noidentity International Action Film Festival (Іспанія) — Best Film (Foreign), Best Director of Photography (Dmytro Nedria), Best Special Effects.

Saraqusta Film Festival — відзнака Молодіжного журі. ukrainiancinema.org

Благодійний показ фільму «Безславні кріпаки» – 11 вересня о 19:00 у кінотеатрі «Оскар» (ТРЦ Gulliver, Спортивна площа, 1а). Це не просто показ, це акт солідарності, бо кожен квиток – це донат на Центр реабілітації військових ЗСУ та потреби ЗСУ.

Після показу відбудеться спілкування з творчою групою фільму та благодійний аукціон.

Серед учасників творчої групи: Сергій Стрельников («Довбуш», «Буча») та Роман Луцький («Перші дні», «Сторожова застава», «Медовий місяць», що виходить на екрани країни наступного тижня).

«АНТАРКТИДА»

Документальний фільм «Антарктида» Антона Птушкіна вийшов на великих екранах 4 вересня 2025-го. Стрічка стала лідером за перший вікенд прокату серед документальних фільмів в Україні 2025, побивши минулорічний рекорд, який також належав фільму Антона Птушкіна.

https://youtu.be/Q_C6Y4bge-I

«Антарктида» режисера та блогера Антона Птушкіна, яка вийшла у широкий прокат 4 вересня 2025 року, за перші вихідні зібрав рекордні 7,2 мільйона гривень у двох найбільших українських мережах кінотеатрів Multiplex і «Планета кіно», що стало найвищим результатом для документального кіно в Україні. Фільм за цей час переглянули приблизно 36 тисяч глядачів, – повідомляє Forbes Ukraine.

«Антарктида» стала другим повнометражним документальним фільмом Антона Птушкіна. У березні 2025 року він вирушив разом із 30-ю Українською антарктичною експедицією з міста Пунта-Аренас у Чилі на борту українського криголама «Ноосфера» та зняв шлях експедиції, перебування на станції «Академік Вернадський» і побут українських науковців. На континенті він провів тиждень, після чого повернувся в Україну разом із 29-ю експедицією, яка завершувала річну ротацію.

Це історія про людей, які досліджують майбутнє планети, живучи в умовах, де немає магазинів, дерев та особистого простору. Фільм розповідає про виклики крижаного континенту і побутове життя на станції, про важливість кліматичних спостережень і про те, чому Україна — серед небагатьох країн, що мають повноцінну присутність в Антарктиді. Це історія про науку, танення льодовиків, і, звісно, про пінгвінів.

Як знімали фільм «Антарктида» Антона Птушкіна: «Бойові пінгвіни» та складні зйомки | Юрій Отруба https://www.youtube.com/watch?v=e4gVIERi1GI