Незважаючи на те, що його ім'я увійшло в історію музики як автора першої української симфонії та опери, основоположника жанру хорового концерту, жодних точних відомостей про його життєвий шлях та трагічну долю немає. Точна дата народження композитора, як й інші відомі факти його біографії, є досить суперечливими.
І жодного портретного зображення, які б дали нам уяву про його зовнішність, також не збереглося.
З нагоди ювілею Максима Березовського відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей підготував добірку найбільш цікавих фактів про життя композитора, його трагічну та неймовірно цікаву долю.
Факт 1. Народився композитор у місті Глухові на Сумщині. З раннього дитинства проявив неабиякий хист до музики. Тому початкову музичну освіту Максим Березовський здобув у відомій співочій школі, яка була заснована у Глухові за ініціативи Гетьмана Данила Апостола. Учні за 2 роки навчання вивчали нотну грамоту, різні види хорового співу, гру на бандурі та на цимбалах.
Факт 2. Продовжив навчання у Київській духовній академії (нині Києво-Могилянська академія), де яскраво проявився музичний талант Березовського. Він мав від природи абсолютний слух та неабиякий композиторський дар. Саме у цей період Максим Березовський починає писати свої перші хорові концерти та музичні твори.
Факт 3. Завдяки чудовим вокальним здібностям, Максим Березовський стає співаком придворної співочої капели у Петербурзі. Там він вчиться композиції у придворного капельмейстера Франческо Цопписа, досконально вивчаючи секрети майстерності італійської композиторської школи.
Тодi у Придворній співочій капелі працювало кілька видатних українських музикантів, у першу чергу, М. Полторацький, співак-баритон, диригент Капели, друг і вчитель Березовського; співак і гусляр В. Прутовський, один із перших українських етнографів. Членом капели був і граф Олексій Розумовський, майбутній фаворит і чоловік імператриці Єлизавети. Брат Олексія, Кирило Розумовський (у недалекому майбутньому — гетьман України), був великим шанувальником музики, меценатом і, за свідченням сучасників, усіляко підтримував своїх земляків при дворі.
Існує версія, що Березовського привіз до Санкт-Петербурга
саме Кирило Розумовський. Хоч як би там було, але з 50-х років XVIII ст. ім’я
Максима Березовського фігурує у списку «музикантів Його високості Петра
Федоровича».
У цей же період юний п’ятнадцятирічний композитор пише
цілий ряд хорових концертів, які завойовують широке визнання у публіки. Деякі
його твори того періоду, що збереглися до нашого часу, вражають сучасних
слухачів своєю дивовижною красою та досконалістю.
Факт 4. При дворі імператриці Єлизавети, яка була великою прихильницею музики та співу, часто показували оперні вистави на сцені оранієнбаумського придворного театру. Переважна більшість солістів цього театру були італійські співаки, які були спеціально запрошені з Італії. У 1759-60 роках у виставах театру з великим успіхом співав і Максим Березовський.
Репертуар театру підбирався відповідно до смаків єлизаветинського двору, музичним фаворитом якого у той час був італійський композитор Ф. Арайя. Саме в його опері «Олександр в Індії» вперше блиснув як оперний співак (тенор) 14-річний Максим Березовський. Нам відомі дві оперні постановки за його участю: згадана опера Арайї та вистава ще одного «італійця в Росії», В. Манфредіні — «Упізнана Семіраміда». В обох постановках Березовський був не лише єдиним представником сильної статі, але й єдиним виконавцем оперних партій не італійцем за походженням.
Факт 5. Навесні 1769 року Максим Березовський відправляється для навчання у Болонську Філармонійну Академію – найбільш престижний музичний заклад XVIII ст., де навчалася кращі музиканти Європи того часу. Разом із ним на курсі вчився відомий чеський композитор Йозеф Мислівечек, а курсом раніше сам Вольфганг Амадей Моцарт. Вчителем Максима Березовського став знаменитий падре Джованні Баттіста Мартіні, який виховав цілу плеяду відомих музикантів того часу.
Навчання в Академії тривало 3 роки, і 15 травня 1771 року Максим Березовський з успіхом представляє свою екзаменаційну роботу з композиції, підписану Massimo Beresovski. Цей рукопис – є єдиним твором, написаним рукою самого композитора, який дійшов до наших часів та зберігається в архівах Академії. Після вдалих іспитів Максим Березовський одержує почесне звання Академіка музики – найбільш престижний музичний титул, який досить рідко присуджували у ті часи іноземним музикантам. Його ім’я викарбуване золотими літерами на мармуровій дошці на стіні Болонської музичної академії другим після Моцарта.
Факт 6. Кращі свої твори Максим Березовський написав у Італії. До цього періоду належать інструментальні твори композитора, 2 опери та симфонія.
Кульмінацією його творчості стала Літургія Св. Іоана
Златоустого, де композитор виступив новатором музичної форми, розділивши
хоровий цикл на 7 частин. Цей твір є одним із найбільш популярних творів
російської імперії кінця XVIII-XIX ст.
Факт 7. 1773 року під час карнавалу в Ліворно відбувається прем’єра опери М. Березовського «Демофонт». Опера мала надзвичайний успіх. На жаль, партитура твору не збереглася, а до нашого часу дійшли лише 4 фрагменти, які свідчать про феноменальне композиторське обдарування автора.
У цей час Березовський знайомиться із графом Олексієм
Орловим, братом фаворита Катерини II Григорія Орлова. О. Орлов звернув увагу на
обдарованого співвітчизника і частенько замовляв йому музику. Грошi, якi
Березовський отримував вiд Орлова, були для нього, по сутi, єдиним засобом
iснування. 1775 року він виїхав на батьківщину на одному з кораблів ескадри
Орлова.
Факт 8. Окрилений своїми світовими успіхами, композитор повертається у Петербург. Проте там на композитора чекали самі розчарування. Академік Музики, якому його професори передвіщали світову славу, а творами захоплювалися тисячі європейських слухачів, виявився просто непотрібним при дворі імператриці Катерини ІІ. На відміну від своїх попередників, німкеня не була палкою прихильницею музики, тож, йому запропонували лише місце у співочій капелі без будь-якої посади та перспектив на майбутнє.
Дуже мало відомо про останній період життя і творчості композитора. Серед найбільш відомих творів останнього періоду – є неперевершений хоровий концерт «Не отвержи мене во время старості», який надовго випередив свій час. Це чи не єдиний твір композитора, який видавався декілька разів впродовж ХІХ ст. та залишається надзвичайно популярним і сьогодні.
Змучений бідністю та глибоко розчарований композитор впадає у глибоку депресію, яка супроводжується ще і тяжкою недугою. Композитор помер від лихоманки на початку квітня 1777 року. Існує ще версія про самогубство композитора, проте вона не є документально підтвердженою.
Факт 9. Геніальне музичне обдарування та раптова смерть у розквіті творчих сил пов’язує долю Максима Березовського та Вольфганга Амадея Моцарта. Тому часто музикознавці називають Березовського «Українським Моцартом» та часто порівнюють із ним.
Проте, на відміну від свого австрійського колеги,
творчість композитора залишається малодослідженою, чимало його музичних творів
вважаються загубленими.
Завдяки кропіткій праці музикознавців, на сьогодні з
європейських архівів вдалося розшифрувати деякі хорові та інструментальні твори
композитора. Нещодавно було знайдено фрагменти 11 симфонії Березовського. Це означає,
що межі його музичної спадщини ще до кінця незбагненні, багато творів не
знайдені та залишаються не дослідженими повною мірою.
Факт 10. У 1995 році вперше на державному рівні відзначали 250 ювілей видатного українця. Відбулися численні концерти присвячені його творчості, зроблено чималу кількість записів його музичних творів.
А у Глухові встановили перший пам’ятник видатному
українському композитору, який вперше в історії української музики поєднав у
своїй творчості досвід західноєвропейської музичної культури з давніми
традиціями українського хорового співу.
Факт 11. 18 вересня 2025 року Академія давньої музики Leopolis та формація Open Opera Ukraine презентували онлайн новий проєкт — «Березовський: звукова антологія творчості». Ініціатива покликана повернути Україні ім’я автора першої української симфонії — Максима Березовського, чию історію десятиліттями спотворювали імперські міфи.
Композитор, якого російська культура намагалася
привласнити, постає у справжньому світлі — як освічений європейський музикант
українського походження, автор духовної та світської музики, що стоїть в одному
ряду з Моцартом і Гайдном.
Мета цього проєкту — відновити справедливість щодо
постаті Максима Березовського, повернути українцям справжню історію
композитора, який стояв біля витоків професійної музики в Україні.
У рамках проєкту зібрано рукописні партитури Березовського з архівів Риму, Флоренції, Києва та інших міст. Йдеться про симфонії, арії з опери «Демофонт» та духовні концерти, виконані за принципами історично інформованого виконавства. Саме ці твори доводять: Березовський — не трагічна постать, а композитор, який створив новий стиль української духовної музики, що поєднав народні традиції з європейськими тенденціями XVIII століття.
Діяти на зламі часів — нелегка праця, особливо для діяльної та творчої особистості, яка вічно шукає, вічно жадає творити й не задовольняється створеним.
Дізнатися детальніше про Максима Созонтовича Березовського — великого українського композитора, котрий так і не сказав свого останнього слова, можна за посиланнями:
https://www.youtube.com/watch?v=Feva6u5p8W4
Народжені Україною 2. Епізод 4. Максим Березовський
https://www.youtube.com/watch?v=y-BD8Ln08qY
Максим Березовський - український Моцарт | Велич особистості | листопад '16
https://www.youtube.com/watch?v=XfXRp3op-SU
Максим Березовський. Біографія. Історія України! / Останній Гетьман
Анна Мироненко. Глухів, злидні та самогубство: 5 міфів про композитора Максима Березовського, які вас здивують
https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3118869-maksim-berezovskij-1-miz-kastratami-i-pedrillo.html
Олександр Рудяченко. Максим Березовський. 1. Між кастратами і Педрілло
Олександр Рудяченко. Максим Березовський. 2. Між мучениками і праведниками
Віталій Вишинський. Максим Березовський: досвід заново. Відгук
на диск «Березовський: звукова антологія творчості»
Немає коментарів:
Дописати коментар