Митці. Книги з серії «Знамениті українці» - книжкова виставка у відділі мистецтв

 В рамках Днів європейської спадщини у відділі мистецтв експонується книжкова виставка "Митці. Книги з серії «Знамениті українці»".

Книги, представлені на виставці, - про видатних митців нашої країни, значення творчості яких у європейській культурі важко переоцінити. Це Олег Сенцов, Кузьма Скрябін, Мирослав Скорик, Микола Лисенко, Микола Леонтович, Георгій Нарбут, Казимир Малевич, Марко Кропивницький, Олександр Довженко, Лесь Курбас, Соломія Крушельницька, Гнат Хоткевич і Никифор Дровняк.
Читаємо, дізнаємося, пишаємося нашими!





Афіша-огляд «Кіно нової України» (13 вересня 2025 р. – День українського кіно)

У 2025 році День українського кіно припадає на 13 вересня (друга субота вересня). Відзначаючи День українського кіно, ми не лише вшановуємо таланти і досягнення наших кінематографістів, а й демонструємо свою підтримку розвитку національної культури та кіноіндустрії. Українське кіно — це дзеркало душі нації, яке відображає її історію, традиції та сучасність.

Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей пропонує знайомство з новинками - художніми і документальними фільмами, які вже вийшли, або тільки виходять на екрани. Серед них, мабуть, кожен знайде фільм до душі, адже це талановиті роботи, які не залишають байдужими нікого.

«2000 МЕТРІВ ДО АНДРІЇВКИ» 
Український Оскарівський Комітет обрав фільм, який представлятиме Україну на Премії «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм» у 2026 році. Ним стала стрічка «2000 метрів до Андріївки».
Це нова робота режисера Мстислава Чернова – творця картини «20 днів у Маріуполі», яка у 2024 році отримала «Оскар» як Найкращий повнометражний документальний фільм, а в категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм» стала першим в історії кандидатом від України, який дійшов до номінації.
Нова стрічка вже займає високі позиції в рейтингах платформ Letterboxd і Metacritic, а видання The Times назвало її «Найважливішим фільмом року».
У фокусі фільму Мстислава Чернова — крихітне село Андріївка за десять кілометрів від Бахмута. Воно стає ареною запеклих боїв під час українського контрнаступу 2023 року. Третю штурмову бригаду від звільнення села відділяють лише два кілометри лісосмуги. Але вона всіяна мінами й де-не-де тут окопався ворог. Бійці, які колись були звичайними цивільними, долають цей шлях, тяжко виборюючи кожен метр території, щоб повернути Україні її землі.

«НУ МАМ!» (анонс)

В Україні стартували знімання сімейної комедії «Ну мам!», яку творці присвятили усім мамам. Стрічка від режисера фільмів «Потяг у 31 грудня» та «Dzidzio Контрабас» зібрала відомих українських акторів на одному екрані.
«Ну мам!» – добрий комедійний фільм «про всіх мам і для всіх нас», над виробництвом якої працює кіностудія «Київфільм». Вихід стрічки в український прокат запланований на 22 січня 2026 року.
Це історія про цінні моменти життя, про спогади, турботу, дорослішання та типове – “Мам, ну не починай!”. У героїв фільму різні долі, вік, професії, соціальні статуси, але є одна річ, яка об’єднує їх всіх – любов до мами.
У фільмі зіграють: Ада Роговцева, Олеся Жураківська, Катерина Кузнєцова, Наталія Сумська, Олена Кравець, Ганна Кузіна, Олександр Ярема, Остап Ступка, Роман Луцький та інші.

«МАЛЕВИЧ»

Повнометражна художня стрічка «Малевич» режисерки Дар’ї Онищенко – це історія про художника, який кинув виклик як традиційному мистецтву, так і радянському режиму. Стрічка охоплює ключові події з життя Казимира Малевича – його творчі пошуки, суперництво з іншими митцями, велике кохання, біль за народ і протистояння репресивній системі.
«У трейлері та фільмі поєднуються життя автора “Чорного квадрата” з сучасними подіями, показуючи, що ця війна і наша історична боротьба з російським імперіалізмом триває і зараз», – йдеться в описі трейлера.
Останні кадри стрічки зняті у деокупованому селі Мощун. Там за режисерським задумом оживають картини Малевича, присвячені одній з українських трагедій за яку відповідальна радянська влада.
Що стоїть за Чорним квадратом, намальованим у 1915 році одержимим художником Казимиром Малевичем? Для конкурентів – шахрайство, для радянської влади – таємний код, для однієї жінки, любовний лист, а для народу України – пророцтво…
Дивіться фінальний трейлер фільму «Малевич» 2025

«ХРЕЩАТИК 48/2»

Кінопродюсер та режисер Олексій Комаровський («Коли ти вийдеш заміж?», «Область Героїв») презентував перший тизер нового фільму, сімейного комедійного фентезі «Хрещатик 48/2».

Дивіться офіційний тизер на Youtube:
Як зазначається, це стрічка, що створюється як кінопригода для всієї родини: і для дітей, і для дорослих, які зможуть провести час разом у кінотеатрі.
“Уявіть Київ, де поруч із метро ховається портал у світ, що існує з 482 року. Саме туди потраплять герої нового українського фентезі”, – йдеться в опису до фільму.
Фільм виробляє кінокомпанія IdeaFilms за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Режисером проєкту став Дмитро Авдєєв, генеральним і креативним продюсером є Олексій Комаровський.
Особливою рисою «Хрещатик 48/2» є інтеграція сучасних технологій. Для створення стрічки Олексій Комаровський вже вдруге застосував штучний інтелект, що дозволяє реалізувати складні візуальні рішення та підняти українське кіно на новий технологічний рівень.
Сюжет розповідає про пригоди 11-річних Юрка та Мії, які потрапляють у Потойбічний Київ, паралельний світ, що існує з 482 року. Разом із персонажами української міфології вони мають зупинити Богиню смерті, котра загрожує людству.
У головних ролях знялися юні актори: Іван Новінський, Кіра Саяпіна. До того ж у фільмі зіграли Любомир Валівоць, Ірина Кудашова, Олександр Ярема, Наталка Денисенко, Даніель Салем, Володимир Ращук, Катерина Олос, Слава Красовська, Олена Курта, Володимир Ніколаєнко та інші.
Глядачі вперше побачать у фентезі співачку TAYANNA та інфлюенсерку Кенді Суперстар, а також телеведучого Григорія Решетніка з дружиною Христиною, повідомляють творці стрічки.
Премʼєру «Хрещатик 48/2» у кінотеатрах України заплановано вже на березень 2026 року. Дистрибуцією займаються компанії UPHub і В&Н Film Distribution.

«ГРА НА ПЕРЕХОПЛЕННЯ»

На цьогорічному Одеському міжнародному кінофестивалі у рамках Національної конкурсної програми відбудеться прем’єра нового документального фільму режисера «ЮКІ» та лауреата премії «Еммі» Володимира Мули – «Гра на перехоплення». Режисер представив офіційний трейлер картини.

Дивіться офіційний трейлер «Гри на перехоплення»

Стрічка досліджує несподіваний зв’язок воєнного часу між українськими військовими та футболістами через реальну історію братів Михайленків – Сергія, командира мобільної вогневої групи ППО, та Миколи, гравця Олімпійської збірної України з футболу.
Поки один ризикує своїм життям на передовій, інший представляє Україну на світовій спортивній арені Паризької Олімпіади 2024 року. Це правдива історія братерства та стійкості, що розкриває глибокий зв’язок між двома братами, їхні переживання один за одного, їхню боротьбу за свою країну у різних, але взаємопов’язаних світах.
Крім головних героїв, у стрічці також знялися: Ruslan Rotan, Євгеній Гресь, Макс Бецко. Жоден з діалогів у фільмі не був написаний за сценарієм – усі розмови між спортсменами та солдатами є автентичними та спонтанними.

«БЕЗСЛАВНІ КРІПАКИ»

«Безславні кріпаки» (Україна, 2020 р, 90 хв) — вибуховий мікс пригодницького екшну, чорної комедії та альтернативної історії, де молодий Тарас Шевченко постає не як ікона з підручника, а як бунтар і воїн поруч із японським самураєм Акайо. Ідея фільму народилася під час Революції Гідності на хвилі осучаснення образів класиків; зйомки відбувались в Києві, Чигирині та Пирогові.
Сюжет: 1844 рік. Самурай Акайо тікає до України й об’єднується з молодим Тарасом Шевченком: один шукає помсти і свого меча, інший — кохану, яку забрали в неволю. Далі — бійки, дуелі, іронія й вибір, що змінює обох.
Режисер і сценарист — Роман Перфільєв
Оператор-постановник — Дмитро Недря (DOP)
Продюсери — Юрій та Дмитро Мінзянов (виробник Kristi Films)
Нагороди та фестивалі:
Золота Дзиґа 2021 — найкращий грим (Марія Петровська).
NIAFFS — Noidentity International Action Film Festival (Іспанія) — Best Film (Foreign), Best Director of Photography (Dmytro Nedria), Best Special Effects.
Saraqusta Film Festival — відзнака Молодіжного журі. ukrainiancinema.org
Благодійний показ фільму «Безславні кріпаки» – 11 вересня о 19:00 у кінотеатрі «Оскар» (ТРЦ Gulliver, Спортивна площа, 1а). Це не просто показ, це акт солідарності, бо кожен квиток – це донат на Центр реабілітації військових ЗСУ та потреби ЗСУ.
Після показу відбудеться спілкування з творчою групою фільму та благодійний аукціон.
Серед учасників творчої групи: Сергій Стрельников («Довбуш», «Буча») та Роман Луцький («Перші дні», «Сторожова застава», «Медовий місяць», що виходить на екрани країни наступного тижня).

«АНТАРКТИДА»

Документальний фільм «Антарктида» Антона Птушкіна вийшов на великих екранах 4 вересня 2025-го. Стрічка стала лідером за перший вікенд прокату серед документальних фільмів в Україні 2025, побивши минулорічний рекорд, який також належав фільму Антона Птушкіна.
«Антарктида» режисера та блогера Антона Птушкіна, яка вийшла у широкий прокат 4 вересня 2025 року, за перші вихідні зібрав рекордні 7,2 мільйона гривень у двох найбільших українських мережах кінотеатрів Multiplex і «Планета кіно», що стало найвищим результатом для документального кіно в Україні. Фільм за цей час переглянули приблизно 36 тисяч глядачів, – повідомляє Forbes Ukraine.
«Антарктида» стала другим повнометражним документальним фільмом Антона Птушкіна. У березні 2025 року він вирушив разом із 30-ю Українською антарктичною експедицією з міста Пунта-Аренас у Чилі на борту українського криголама «Ноосфера» та зняв шлях експедиції, перебування на станції «Академік Вернадський» і побут українських науковців. На континенті він провів тиждень, після чого повернувся в Україну разом із 29-ю експедицією, яка завершувала річну ротацію.
Це історія про людей, які досліджують майбутнє планети, живучи в умовах, де немає магазинів, дерев та особистого простору. Фільм розповідає про виклики крижаного континенту і побутове життя на станції, про важливість кліматичних спостережень і про те, чому Україна — серед небагатьох країн, що мають повноцінну присутність в Антарктиді. Це історія про науку, танення льодовиків, і, звісно, про пінгвінів.

Як знімали фільм «Антарктида» Антона Птушкіна: «Бойові пінгвіни» та складні зйомки | Юрій Отруба https://www.youtube.com/watch?v=e4gVIERi1GI

Олександр Кошиць: тріумф і трагедія митця

На честь 150-річчя від дня народження Олександра Антоновича Кошиця розповімо про його неординарну особистість, як одного з Великих українців діаспори, котрий зробив значний внесок у розвиток національної культури, був одним із визначних діячів національно-культурного руху першої половини XX ст. в Україні. Він – корифей української хорової культури, геніальний диригент, композитор, етнограф, педагог, організатор і керівник кількох відомих українських хорових колективів в Україні, Європі, США, Канаді, організатор і диригент першої державної Республіканської Капели Української Незалежної Республіки, концерти якої в 20-ті роки XX ст. допомогли багатьом народам світу дізнатися, що є така держава Україна, що є український народ, пісенний талант якого неперевершений і незрівнянний з жодним народом Європи.

Народився Олександр Антонович Кошиць 12 вересня 1875 року в селі Ромашки на Київщині.

Навчався митець в Богуславській бурсі, яку закінчив у 1890 році, навчався там 6 років. Ще шість років провів у класах Київської духовної семінарії. Вступає до Київської духовної академії. І мрія здійснилася – за два роки Кошиць очолив хор. Зумів відновити заборонену раніше Синодом музику Артема Веделя: “Я мав щастя невимовне стояти на хорах на його місці, спиратись на ті ж самі поручні, що й він, і співати під тими ж склепіннями, які він оголошував своїми геніальними піснями та які мурував Мазепа!”
Після Академії Кошиць знову повернувся в село. Згодом вчителював у жіночій Духовній школі, був лектором історії у Ставропільськім учительськім інституті. Там же виступав з концертами, створивши хор.
Олександр Кошиць з хористками Капели.
Рік і місцевість не зазначено

За ці виступи вони ледь не потрапили до жандармівських лап за “українофільство”. М. Лисенко порадив молодому музиканту помандрувати станицями Кубані, щоб зібрати місцевий фольклор, особливо козацькі пісні, які збереглися в пам’яті місцевих жителів. “Моя радість! Записав безліч матеріалу, впорядкував 500 пісень і віддав Кубанському обласному управлінню, одержав за це Золоту медаль на Кубанській етнографічній виставці. А де ділись ті пісні, спитай радянського уряду! У мене збереглася в Києві лише одна сота шпаргалів”. Повернувшись до Києва, вступив у Музичну школу імені Лисенка.
Микола Лисенко з помічниками по хоровій справі. Зліва направо сидять:  Арсен Бакалінський, Кирило Стеценко, Микола Лисенко, Яків Гулак-Артемовський; стоять:  Олександр Кошиць, Олекса Коваленко, К. Гончар.


В 1909 році Кошиця запросили керувати Хором студентів Київського університету Святого Володимира. З ним Олександр Антонович об’їздив усю Україну, це був один із найкращих колективів того часу. За два роки дирекція Імператорського музичного училища запропонувала йому вести клас хорового співу в училищі, а пізніше і в консерваторії. Микола Садовський, бачачи неймовірний талант митця, й собі запрошує Кошиця диригентом у театр. Там геніальний творець ставить опери “Утоплена”, “Різдвяна ніч”, “Енеїда” Миколи Лисенка; “Роксолана” Дмитра Січинського; “Сільська честь” П’єтро Масканьї; “Гальку” Станіслава Монюшка. Кошиць згадував: “1 січня Петлюра запросив мене зі Стеценком на авдієнцію. Звертаючись до мене, мовив: “За тиждень щоб була організована для закордонної подорожі капеля”. Для мене ця капела була край моїх бажань і мрія всього життя”. Зібраний ансамбль на чолі з Кошицем виїхав на гастролі до Європи, потім Америки. Їхні виступи перевершили всі сподівання. Зали були набиті охочими послухати українські пісні, а критики не шкодували схвальних відгуків. “Хоч як ми шануємо наші великі хори, але рівного цьому не маємо. З хором і в хорі живе його диригент Олександр Кошиць. Це, власне, не диригент у загальноприйнятім значенні цього слова, він є справжній чарівник”, – 7 квітня 1921 року (Берлін, Німеччина). “Не може бути кращої, досконалішої пропаганди для того, щоб дати світові пізнати українську націю. Вам заперечують існування Вашої нації, отже, Ваші співаки доводять світові, що ця нація має незрівнянно могутню і музичну душу”, – професор Сорбонни Шарль Сеньобос. 6 років тривали гастролі хору, всюди їх виступи проводжали гучними оплесками, захопленням. Про Україну заговорили на обох американських континентах. Складні політичні обставини: Україну силою приєднали до СРСР і митцю вже не судилося повернувся на Батьківщину. Решту життя Кошиць провів в еміграції.

Починаючи із 1924 року Олександр Антонович мешкає у США та Канаді. Але своє дітище він не полишає. Пише музичні твори, створює обробки до українських пісень. У Нью-Йорку видає збірку пісень, перекладених англійською мовою. “Єдина моя надія, що держить мене на землі і дає сили жити, – це бути перед смертю дома, побачити милих друзів, мій дорогий Київ, мою Україну”.Кошиць хотів повернутися на Батьківщину, писав листи-прохання в СРСР, але заборона радянської влади була категоричною. 21 вересня 1944 року Олександр Кошиць пішов із життя. Усе життя Кошиць присвятив розвиткові й зміцненню української культури. Завдяки йому українське мистецтво посіло визначне місце світової культури. Відданий до останнього подиху рідній землі, вірно служив своєму народові. Про Щедрик: «Щедрик був коронною точкою нашого репертуару у всіх краях упродовж п’яти з половиною років» «Цей український гашиш – найсолодша з отрут», – заявляла на берлінських прем’єрах «Щедрика» німецька професура. «Одна з найпрекрасніших пісень програми – «Щедрик», писав лондонський журнал «The Punch». «Леонтович – це Гомер в музиці», друкувала варшавська преса. «Культурна зрілість України має стати для світу легітимізацією її політичної незалежності», резюмував Відень.
Олександр Кошиць на площі Святого Марка у Венеції.














https://www.youtube.com/watch?v=U3Pnv1MciW4 - Кошиць Олександр Антонович | Композитор | Щедрик | Біографія


Кошиць Олександр Антонович | Композитор | Щедрик | Біографія

Історія речей звичних та дивовижних. Мотанка

Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей пропонує своїм читачам познайомитися із деякими особливостями ляльки-мотанки у п...