Мистецький book-простір : Мистецько-пізнавальна година «Анатолій Кос-Анатольській. Людина і Митець». (До 115-річчя від дня народження видатного композитора та педагога, народного артиста України, лауреата Шевченківської премії).

На початку ХХ ст. на Галичині, зокрема у Коломиї, були яскраво виражені проукраїнські настрої інтелігенції, які переконливо ширилися крізь призму освітнього, культурно-мистецького та суспільно-політичного життя. Яскраве свідчення цьому – наявність низки україномовних газет, журналів, книго друків, активна освітня діяльність третьої за значущістю української гімназії, у стінах якої навчався та виховувався цілий ряд найяскравіших представників галицької інтелігенції.

1 грудня 1909 року в славному місті Галичини – Коломиї, в сім’ї прогресивних українських інтелігентів-лікарів Йосипа та Лідії Косів народився майбутній композитор. Зростати Анатолю (справжнє ім’я дане батьками при хрещенні) пощастило у дружньому товаристві своїх братів Михайла й Романа та сестер Лідії й Марії.

На початку ХХ ст. достатньо заможні статки батьків забезпечили малому Анатолієві не тільки безтурботне дитинство, але й духовну наповненість незабутніх дитячих років.

Батьківський будинок постійно повнився не лише відвідувачами, що шукали у Косові порятунку від хвороб, а й тими, хто йшов у гостину до щедрого на добро й турботу подружжя, щоб запричаститися душевною розмовою, впитися чаром української пісні, вслухатися в гармонію мистецької атмосфери, яка панувала в домі.

Батько Анатолія студіював медицину в Відні. Здобувши фах військового лікаря, дослужився до військового звання полковника, але мав велику прихильність до мистецтва й музики. Вів особисте листування із славетною Соломією Крушельницькою, володів грою на багатьох музичних інструментах, мав абсолютний музикальних слух.

Мама Анатолія – Лідія походила з лемківського роду Копестянських, з якого вийшло чимало яскравих особистостей.

Лідія Кос віртуозно володіла грою на фортепіано. Вона ж і стала першою вчителькою музики для сина Анатолія.

Ці перші музичні студії Анатолія під опікою мами розпочалися для шестилітнього хлопчика в австрійському містечку Аніф, що неподалік Зальцбурга.

У 1919 році Коси за службовим скеруванням батька повертаються в Україну, де зупиняються у Станіславові. Тут Анатолій вступає до відомої Станіславівської української гімназії та швидко стає активним учасником багатьох аспектів культурно-мистецького життя свого навчального закладу.

Однією з найхаризматичніших особистостей, які з часом стають легендами свого міста, для Львова в 30-80-х рр.. ХХ ст., майже 50 років, був композитор, громадський діяч, педагог Анатолій Йосипович Кос-Анатольський.

Шляхетний, завжди елегантний, джентльмен у щоденному побуті, ерудит –

випускник Консерваторії ім. Кароля Шимановського та юридичного факультету Львівського університету, знавець близько 10 європейських мов, доброзичливий, приязно усміхнений – умів створювати святкову атмосферу навколо.

У творчій спадщині композитора А. Кос-Анатольського – опера «Заграва», 3 балети («Хустка Довбуша», «Сойчине крило», «Орися»), кантати, хорові й інструментальні твори, вокальні ансамблі, 2 концерти для фортепіано з оркестром, концерт для арфи з оркестром, музика до драматичних спектаклів. У 1980 р. отримав Державну премію України імені Т. Г. Шевченка.

Оригінальних дитячих п’єс для фортепіано композитор не писав. Але усміхнені дитячі личка в хорі надихнули його на написання великої кількості дитячих хорів на слова Тараса Шевченка, Іванни Блажкевич, Дмитра Павличка, Миколи Петренка, Степана Жупанина та інших.

Дізнайтеся більше про Анатолія Кос-Анатольського:

Терещук Галина. «Якби ми мали свою державу, то інакше стояли б у світі», – композитор Кос-Анатольський

https://www.radiosvoboda.org/a/27399783.html

Писанка Наталка. Композитор з Коломиї, який став амбасадором українського джазу в СРСР. Святкуємо уродини Анатоля Кос-Анатольського

https://life.pravda.com.ua/culture/2023/12/01/258045/

https://photo-lviv.in.ua/kompozytor-z-kolomyi-iakyy-stav-ambasadorom-ukrainskoho-dzhazu-tsikavi-fakty-pro-anatolia-kos-anatolskoho/