Різдвяні посиденьки «Смаколики Чернігівщини»

 


Напередодні свята Різдва до відділу мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей на різдвяні посиденьки «Смаколики Чернігівщини» завітали семикласники 22 ліцею, а також офіцери цивільно-військового співробітництва Оперативного командування «Північ».

Наші юні і дорослі гості дізналися, якою різноманітною є кухня України і, зокрема, нашого рідного краю, якими цікавими є автентичні рецепти приготування страв. Традиційні страви Чернігівщини передають із покоління в покоління, але деякі з рецептів вже почали забуватися, натомість мета нашої зустрічі - саме збереження елементів нематеріальної культурної спадщини та популяризація страв української кухні. Щоб ці страви були збережені для нащадків, вони щорічно поповнюють список нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини. Станом на 2024 рік до списку нематеріальної спадщини області входять 25 елементів, 14 із них – це страви.

До прикладу, не так давно цей список поповнили кілька видів борщу, що готуються в селах області по-різному. Один із них – святковий борщ «Квасок». Він побутує в селі Карильське, що неподалік Коропа.

Своєрідною серед переліку нематеріальної спадщини є кваша – страва, яку готують на основі солодкого буряка.

Цікавими в приготуванні є пряники, які випікають у селищі Березна – «Кавалер», «Баришня», «З кмином». Цікаво, що їх готують із використанням смальцю. В цьому ж селищі господині залюбки пригощають і березинськими балабонами, які цьогоріч поповнили список нематеріальної спадщини.

Посиденьки завершилися смачним частуванням традиційними для Чернігівщини пирогами з калиною під стародавню дохристиянську коляду «Ой, як же було ізпрежди віка» (одна з найяскравіших українських обрядових пісень).

Як бачимо, є чимало чого відкривати і смакувати в нашій країні та на Чернігівщині зокрема!


Майстерклас «Карнавальна маска за 5 хвилин!»

Майстерклас з виготовлення карнавальних масок із паперу та картону від Чернігівської обласної бібліотеки для дітей стане у пригоді всім, хто хоче підготуватися до новорічного карнавалу.
Для початку знадобиться:
- кольоровий папір
- клей
- ножиці
- фломастери
- соломинка для коктейлів
- скотч
І, звичайно, гарний і творчий настрій!

«Модна розмова: Історія взуття». Від постолів до модних снікерсів.

Історія взуття дуже цікава, сповнена загадок і несподіванок. Якихось 200 років тому пара чобіт була справжньою розкішшю. Адже взуття з’явилося набагато пізніше від одягу, і спочатку його мали змогу носити лиш заможні верстви населення…

Відділ мистецтв пропонує поринути у цю цікаву та несподівану історію одного із найважливіших предметів гардеробу.

Майстерклас «Миколайчики у подарунок» (паперопластика, аплікація)


6 грудня – день, який зазвичай із нетерпінням чекають діти. Саме цього дня вранці вони очікують побачити під подушкою подарунки від Святого Миколая.

Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей пропонує вам, наші юні читачі, майстерклас, як зробити симпатичного Миколайчика з паперу. Його можна поставити під різдвяну ялинку або подарувати рідним.


Вам знадобиться:
- кольоровий папір
- ножиці
- клей

Мистецько-пізнавальна година «Анатолій Кос-Анатольській. Людина і Митець». (До 115-річчя від дня народження видатного композитора та педагога, народного артиста України, лауреата Шевченківської премії).

На початку ХХ ст. на Галичині, зокрема у Коломиї, були яскраво виражені проукраїнські настрої інтелігенції, які переконливо ширилися крізь призму освітнього, культурно-мистецького та суспільно-політичного життя. Яскраве свідчення цьому – наявність низки україномовних газет, журналів, книго друків, активна освітня діяльність третьої за значущістю української гімназії, у стінах якої навчався та виховувався цілий ряд найяскравіших представників галицької інтелігенції.

1 грудня 1909 року в славному місті Галичини – Коломиї, в сім’ї прогресивних українських інтелігентів-лікарів Йосипа та Лідії Косів народився майбутній композитор. Зростати Анатолю (справжнє ім’я дане батьками при хрещенні) пощастило у дружньому товаристві своїх братів Михайла й Романа та сестер Лідії й Марії.

На початку ХХ ст. достатньо заможні статки батьків забезпечили малому Анатолієві не тільки безтурботне дитинство, але й духовну наповненість незабутніх дитячих років.

Батьківський будинок постійно повнився не лише відвідувачами, що шукали у Косові порятунку від хвороб, а й тими, хто йшов у гостину до щедрого на добро й турботу подружжя, щоб запричаститися душевною розмовою, впитися чаром української пісні, вслухатися в гармонію мистецької атмосфери, яка панувала в домі.

Батько Анатолія студіював медицину в Відні. Здобувши фах військового лікаря, дослужився до військового звання полковника, але мав велику прихильність до мистецтва й музики. Вів особисте листування із славетною Соломією Крушельницькою, володів грою на багатьох музичних інструментах, мав абсолютний музикальних слух.

Мама Анатолія – Лідія походила з лемківського роду Копестянських, з якого вийшло чимало яскравих особистостей.

Лідія Кос віртуозно володіла грою на фортепіано. Вона ж і стала першою вчителькою музики для сина Анатолія.

Ці перші музичні студії Анатолія під опікою мами розпочалися для шестилітнього хлопчика в австрійському містечку Аніф, що неподалік Зальцбурга.

У 1919 році Коси за службовим скеруванням батька повертаються в Україну, де зупиняються у Станіславові. Тут Анатолій вступає до відомої Станіславівської української гімназії та швидко стає активним учасником багатьох аспектів культурно-мистецького життя свого навчального закладу.

Однією з найхаризматичніших особистостей, які з часом стають легендами свого міста, для Львова в 30-80-х рр.. ХХ ст., майже 50 років, був композитор, громадський діяч, педагог Анатолій Йосипович Кос-Анатольський.

Шляхетний, завжди елегантний, джентльмен у щоденному побуті, ерудит –

випускник Консерваторії ім. Кароля Шимановського та юридичного факультету Львівського університету, знавець близько 10 європейських мов, доброзичливий, приязно усміхнений – умів створювати святкову атмосферу навколо.

У творчій спадщині композитора А. Кос-Анатольського – опера «Заграва», 3 балети («Хустка Довбуша», «Сойчине крило», «Орися»), кантати, хорові й інструментальні твори, вокальні ансамблі, 2 концерти для фортепіано з оркестром, концерт для арфи з оркестром, музика до драматичних спектаклів. У 1980 р. отримав Державну премію України імені Т. Г. Шевченка.

Оригінальних дитячих п’єс для фортепіано композитор не писав. Але усміхнені дитячі личка в хорі надихнули його на написання великої кількості дитячих хорів на слова Тараса Шевченка, Іванни Блажкевич, Дмитра Павличка, Миколи Петренка, Степана Жупанина та інших.

Дізнайтеся більше про Анатолія Кос-Анатольського:

Терещук Галина. «Якби ми мали свою державу, то інакше стояли б у світі», – композитор Кос-Анатольський

https://www.radiosvoboda.org/a/27399783.html 

Писанка Наталка. Композитор з Коломиї, який став амбасадором українського джазу в СРСР. Святкуємо уродини Анатоля Кос-Анатольського

https://life.pravda.com.ua/culture/2023/12/01/258045/

https://photo-lviv.in.ua/kompozytor-z-kolomyi-iakyy-stav-ambasadorom-ukrainskoho-dzhazu-tsikavi-fakty-pro-anatolia-kos-anatolskoho/

Кос-Анатольський Анатолій

http://www.uaestrada.org/kompozitori/kos-anatolskyj-anatolij/

Боровець Зенон. Анатолій Кос-Анатольський – піаніст, композитор, музикознавець, педагог (40 років тому)

https://ukrpohliad.org/blogs/anatolij-kos-anatolskyj-pianist-kompozytor-muzykoznavets-pedagog-40-rokiv-tomu.html

ВІДЕО

Анатолій Кос-Анатольський в спогадах дружини (відео)

https://photo-lviv.in.ua/anatolij-kos-anatolskyj-v-spohadah-druzhyny-video/#google_vignette

"Відомі львів'яни". Анатолій Кос-Анатольський

https://www.youtube.com/watch?v=p2TJ1dwnpvg

“Українська хата — на придане багата”. Предмети українського побуту

“Українська хата — на придане багата” — так коротко та влучно можна охарактеризувати типову українську домівку. Дійсно, старі хати у різних ...